Фотографія. Серія з 13 зображень.
Спогади про події в житті людини стають щораз менш точними з кожною новою подією. Людський мозок постійно адаптує інформацію. Відсутність ґрунту, відірваність від свого духовного коріння, крах ідеалів та цінностей породжує страх тотальної амнезії – втрати пам’яті.
Реконструкція пам’яті — необхідна міра проти невблаганних законів природного розпаду і забування, перетворювання минущого в постійне, техніка трансляції та зберігання інформації. Вона надає спогадам кшталт, значущість та зміст, інакше вони залишаться фрагментами, окремими сценами поза часовою або просторовою послідовністю. Спроба реконструкції з одного боку відкриває можливість бути побаченим та почутим суспільством, з іншого — усереднює і спрощує досвід, ризикуючи стати стандартною відсилкою, шаблоном або стереотипом.
Рефлексія за втраченим, спроба пам’ятати, реконструювати і трансформувати змісти спогадів. Реконструювати не тільки і не стільки пам’ять, скільки образ світу і в першу чергу образ свого Я, переосмислюючи минуле і створюючи новий цілісний і впорядкований образ світу і себе в ньому.
